суботу, 21 травня 2022 р.

33 тематичний тиждень - "Літо (канікули)"

четвер, 19 травня 2022 р.

Легенди про сузір'я

Зараз усе небо поділене на 88 сузір'їв. Всі вони мають назви. Древні люди вірили у безліч богів, що живуть під небом і давали назви сузір'ям згідно легенд та міфів. Давайте познайомимося з ними.

Детальніше


вівторок, 17 травня 2022 р.

Малюємо гномів (відео)

 

Веселі гноми. Емоції. Як легко навчитись малювати гномів. Плекаємо майбутніх дизайнерів.

суботу, 14 травня 2022 р.

Легенда про козака Чорнобая

Легенди — це не казки, вони відображають дійсні історичні події давнини. Передаючись від покоління до покоління, легенди доповнилися різноманітними уявами людей, прикрасилися народними фантазіями і домислами. 

Легенда про козака Чорнобая

Славного лицаря Чорноброва добре знали і боялися татарські мурзи і турецькі паші. Вони його називали Чорним баєм, тобто володарем, і уникали зустрічі з ним. Найближчі друзі отамана піп Гусак і сотник Степан його назвали Чорнобаєм. Майже біля гирла Дніпра козацький курінь зупинився на скелястому березі безіменної річки. За одне літо козаки збудували три кам’яні фортеці і назвали їх Чорнобаївська, Гусаківська та Степанівська. Десь посередині цього великого трикутника була пізніше збудована , мала козацька церковця Пресвятої Покрови і закладене кладовище. Козацька сторожа була розставлена по безмежних степах, а загони Чорнобая, Гусака і Степана весь час нишпорили по перехрестках доріг і стежинок та винищували бусурманські зграї, що рвалися в Україну.

Але одного разу, коли козаки молилися у храмі на честь свята Трійці (7 червня), над-дніпровська сторожа принесла тривожну звістку: біля Дніпра зупинилася велика зграя бусурманів, які мають не менше 100 возів з награбованим скарбом і дуже багато полонених українських дівчат. Через півгодини козаки були на конях на церковній площі і уважно слухали накази свого отамана. Чорнобай став на свого буланого коня і голосно промовив:

Панове козаки, цієї ночі ми повинні розбити ворожу силу так, щоб жодна наша дівчина не постраждала, щоб усі були визволені з проклятого ясиру. Пам’ятайте, що табір нелюдів обложений возами, всі дівчата присилені вірьовками (мотузками) від своєї шиї до зв’язаних рук задньої подружки. Так єдиним ланцюгом вони розташовані в північній частині табору. їх сторожують 20 яничарів. Наказую святому отцю Гусаку зі своїми хлопцями знищити сторожу і вивести полонянок у бік нашої річки.

Хай сотник Степан зробить засідку з півдня і добиватиме бусурманів, які тікатимуть. Я зі своїми соколами відріжу полонянок від табору і ударом з півночі уцілілих бусурман пожену на південь у «капкан» пана сотника. Битву почнемо тільки тоді, коли стемніє перед світанком. Вози з майном візьму я, а бусур­манських коней доручаю зібрати сотникові Степану. Все!

Пане отамане, — обізвався один молоденький козак,- нам буде важкувато. Кажуть; що турків і татарви дуже багато, а нас всього 150 козаків.

А хіба ти ще не знаєш, що в бою справжній козак може знищити 20 бусурманів, а їх не більше тисячі, — впевнено відповів Чорнобай.

Але ж це вдень, а не в тем­ряві, — зауважив молодик.

Не журися, козаче! — з усмішкою сказав отаман. І в його піднятій правиці блиснув козацький ніж. Чорнобай продовжив:

Якщо зорі в небі згаснуть, красень місяць зайде, в таку нічку темнесеньку козак турка знайде!

Тільки перші промені сонця блиснули на степовій росі, як красуні усміхались і чесали коси. Далі Чорнобай доручив командувати попові Гусаку.

Коли всі зійшлися і з’їхали-ся над берегом річки, святий отець урочисто промовив:

Любі троянди роду нашого, найцінніший скарбе України, візьміть з першого возу свої вірьовчані кайдани і киньте у воду при переході нашою вільною річкою. Хай вони пливуть разом з кров’ю і трупами ворогів наших Дніпром і Чорним морем та людським горем. Тепер річку нашу ми назвемо Вірьовчиною.

А коли дівчата повернулися до броду, Гусак звернувся до козаків:

Нумо, хлопці-соколи, зробіть нашим красуням живий місток через річку!

Козаки пострибали в річку по самі пояси, стали в три ряди, нахилили свої спини і зробили живий місток для врятованих красунь. Дівчата легенько ступали по їхніх спинах, а піп Гусак радісно приповідав:

Ступайте сміливо з ранньою росою, ясним сонечком і дівочою красою на правий берег вільної козацької землі! Хай Господь Бог благословить усім нам щасливу долю, а рідній Україні — мир і волю! Амінь!

Юні красуні поскидали вірьовки на середину річки, а на правому березі швидкоруч нарвали польових квітів і вручали букети своїм рятівникам.

Два тижні дівчата відпочивали у фортецях. У погідні дні вони збирали квіти, співали пісень. Після літургії другої неділі священик сказав:

Зараз всі виходьте на майдан, буде козацька рада!

Всі вийшли і чекали…

Високий, стрункий і кремезний Чорнобай підійшов до величезного каменя, заввишки його росту, якось дивно крутнув своїм тілом і опинився на його вершині. Сотник Степан і піп Гусак стояли по боках каменя. Чорнобай сумно повів очима і почав тремтячим голосом промовляти:

Любі наші сестри! Ви краса і надія матінки-землі нашої. У нас є достатньо коней, возів, продуктів і добра всілякого, щоб під охороною бравих козаків розвести вас по рідних краях і домівках, де вас безнадійно чекають рідні і близькі люди. Вони страшно горюють за вами. А козацькі закони не дозволяють жінкам перебувати на Січі. Вам треба кохатися, діток народжувати і виховувати буйних козаків нам на зміну.

Козаки напружено чекали вибуху дівочих радощів, але раптом почули вибух хлипання із сльозами, які перейшли в загальний ревний плач. Тоді найсміливіша красуня впала на коліна перед Отаманом, молитовно підняла вгору руки і крізь сльози промовила благаючим голосом:

Я Соломія Ясеницька, з далекої Галичини нас тут є 14 дівчат. Ми всі бачили, як бусурмани повбивали наших рідних і повкидали в палаючі рідні хати. Про такі ж самі страхіття розповідають наші подружки з Волині, Поділля, Київщини, Слобожанщини та інших наших країв. Ми всі стали круглими сиротами. Ви ж нас врятували від проклятих султанських і ханських гаремів, а тепер хочете нас прогнати. Отамане, не проганяйте! Змилуйтеся над нами!

У той момент Чорнобай хотів крадькома витерти сльозу, але вона була надто важкою і впала на камінь. Тоді Соломії здалося, що камінь хитнувся.

Чорнобай витер піт з чола і майже закричав:

Славні лицарі України! Козацьке серце не камінне. Тепер самі вирішуйте, як нам бути!

Козаки майже хором крикнули:

Слава отаманові! — І своїми шапками закидали дівчат. Сльози горя були витіснені сльозами радощів, а піп Гусак віддав хрест і кадило Соломії, а сам врізав такого гопака навколо каменя, що аж іскри пішли. Після цього всі радісно розійшлися по своїх місцях.

Наступних два тижні дівчата не дозволяли козакам навідуватися до своїх фортець, бо потайки готувалися до свята Івана Купала, яке припадало на 7 липня — через місяць після їхнього визволення. Але на козацькі бойові вправи приходили щоразу. Вони із захопленням дивилися, як Чорнобай перестрибував найвищого коня і зі свистом шаблі 2-3 рази повертався навколо себе в повітрі. А сотник Степан і піп Гусак вибивали з рук шаблі шістьом молоденьким козакам. Козаки проводили чудові рукопашні бої і надзвичайні бойові вправи на конях. Тепер смиренні і ніжні дівчатка зрозуміли, чому в бою за їх визволення тільки 20 козаків мали легкі поранення, а турків і татар сотні лягло вбитими.

Під вечір Івана Купала дівчата вручили всім своїм спасителям сорочки-вишиванки різних візерунків барвистої України і запросили на свято при появі на небі першої зорі. Цілу ніч вздовж Вірьовчини палали великі багаття, лунали пісні, не припинялися танці.

На світанку дівчата кидали свої прекрасні віночки на спокійну течію річки, а хлопці стрибали у воду і старались спіймати вінок дівчини свого серця, який клали на голови своїм коханим і обдаровували їх гарячими поцілунками. Як тільки блиснули перші промінці сонця, Гусак жартома закричав:

У кого нема родини на Вкраїні милій і він вперше закохався цієї Божої ночі, то нехай біжить зі мною в церкву, а всі інші хай купаються!

Після короткої Осоношної літургії багато закоханих пар дістали благословення святого отця Гусака на довге і щасливе сімейне життя. Першими до святого престолу підійшли Чорнобай з тією Соломією, яка єдина бачила, як важка сльоза «грізного» отамана впала на камінь. Аж до Покрови Святої Богородиці (14 жовтня) священик вінчав щасливі пари і щиро бажав усім такого солодкого і запашного сімейного життя, як мед із степових квітів. Сам козацький і божий слуга звів свою долю з прекрасною козачкою Євою, яка народилася і виросла на співучій Буковині. Вона й ощасливила Гусака аж п’ятьма синами. І тому рід Гусаків у цих краях поширений і до наших днів.

А Соломія Чорнобаєві народила три доньки надзвичайної краси, яким судилося мати багато і синочків, і донечок, але вже під іншими прізвищами.

За певний час навколо козацьких фортець розквітли прекрасні українські села. Тут панували щира праця, козацькі вольності, рідна культура і доброзичливі людські стосунки.

Чорнобай і Гусак щасливо дожили свій довгий вік і були з почестями поховані на кладовищах біля своїх старих фортець, а славний сотник Степан на старість повернувся до своєї родини на рідну Слобожанщину. Тільки назва села свідчить про добру пам’ять нащадків.

Молоді треба пам’ятати, що наш Таврійський край не заснований якимись зловісними пришельцями з чужих країв, а наші славні предки-козаки освоїли ці землі важкою працею понад 500 років тому.

Минули століття і дечого багато змінилося та призабулося, але дух козацьких вольностей, працьовитість жінок і чоловіків, лагідність і доброзичливість людей ще збереглися. І цим треба пишатися нашій молоді та берегти як зіницю ока незалежність рідної Батьківщини!

Йосафат Гарматюк, історик
с. Чорнобаївка Білозерського району

Завдання вчителя Чезаре

 Чезаре Ката, який викладає в приморському містечку Фермо, опублікував цей список на своїй сторінці в Facebook. Ефект був як від вірусної реклами: більше дванадцяти тисяч лайків і близько десяти тисяч репостів.

Просто ще ніхто й ніколи не отримував такого домашнього завдання:

  • Йдіть на прогулянку вранці уздовж берега моря наодинці. Спостерігайте, як сонячні відблиски відображаються на поверхні води й думайте про те, що найбільше любите в житті. Будьте щасливі.
  • Спробуйте використовувати нові слова, які ми вивчили цьогоріч. Чим більше ви зможете сказати, тим більше зможете осмислити. А чим більше у вас буде думок, тим вільніші ви будете.
  • Читайте. Не багато, скільки зможете. Але не тому, що ви зобов’язані це робити. Читайте, тому що літо надихає на мрії та пригоди, а читання – це як політ (за порадою, що саме читати, приходьте до мене).
  • Уникайте всього, що приносить вам негатив і відчуття порожнечі (речей, ситуацій і людей). Шукайте натхнення і друзів, які вас збагачують, які розуміють вас і цінують такими, як ви є.
  • Якщо ви відчуваєте смуток і страх, не хвилюйтеся: літо, як і будь-яка інша прекрасна річ у житті, може привести душу в сум’яття. Ведіть щоденник, описуйте те, як почуваєтеся (а у вересні, якщо захочете, ми це разом почитаємо).
  •  Танцюйте й не соромтеся нічого. Скрізь, де завгодно: хоч на танцполі, хоч у своїй кімнаті на самоті. Літо – це танець, і нерозумно не брати в цьому участі.
  • Хоча б один раз сходіть зустріти світанок. Стійте мовчки та глибоко дихайте. Закрийте очі та відчуйте вдячність.
  • Багато займайтеся спортом.
  • Якщо ви зустріли когось, хто вам дуже сподобався, скажіть це їй чи йому так красиво та переконливо, як тільки зможете. Не бійтеся бути незрозумілим. Якщо нічого не вийде – значить, не судилося, а якщо вас зрозуміють і дадуть відповідь, то це літо ви проведете разом, і це буде золотою добою (в разі невдачі повертайтеся до пункту 8).
  • Перечитайте конспекти наших уроків: порівняйте все те, про що ми читали, з тим, що відбувається у вашому житті.
  • Будьте такими ж щасливими, як сонячне світло, і такими ж вільними, як море.
  • Будь ласка, не вживайте лайливих слів. Будьте ввічливими й добрими.
  • Дивіться хороші фільми з глибокими емоційними діалогами (якщо можете, англійською), щоб одночасно поліпшити свою мову та розвинути здатність відчувати й мріяти. Нехай кіно на закінчується для вас разом із фінальними титрами, проживайте його знову й знову, включайте його в досвід цього літа.
  • У яскравому сонячному світлі ранку та спекотними літніми вечорами мрійте про те, яким може й повинне бути життя. Зробіть все від вас залежне, щоб ніколи не здаватися на шляху до мрії.
  • Будьте добрими!   Джерело

32 тиждень - "Ми - українці. Ми - європейці"

З досвіду роботи в НВО №25 (1-А, вч Журавльова Л.М.)
З досвіду роботи в НВО №25 (1-Г, вч Прокопенко Г.М.)
Крокуйте з нами! (НВО №25)
Ефект гніву: тренуємо емоційний інтелект
Вивчаємо різні сторони світу
Практична робота "Країни Європи" з LEGO
Дидактична гра "Асоціації"
Флеш-карти з математики
Фрази з подвійним змістом
Літня школа для першокласників
Ранкові зустрічі 1 клас II семестр
Он-лайн вебінар "Партнерство в НУШ"
Перша інтерактивна відеочитанка "Мавпа Буф"
Цікава математика "Створюємо паперові міста"
Крок за кроком до нової демократичної української школи

пʼятницю, 13 травня 2022 р.

5 вправ, які допоможуть підняти настрій у часи війни

Як часто протягом дня ви відчуваєте тривожність, напруженість, фрустрацію? Чи маєте звичку прислухатися до себе, помічати свої почуття і називати їх? Звучить досить просто, а насправді це дієвий перший крок до емоційного здоров’я. Кріста Тінарі, освітянка та експертка із соціально-емоційного й етичного навчання, під час онлайн-EdCamp поділилася практичними вправами, які допоможуть дорослим і дітям розвивати внутрішню стійкість та співпереживання в часи кризи. Детальніше

16 ігор для онлайн-уроків

 Під час дистанційного навчання в умовах війни завдання вчителів — дати дітям відчуття безпеки в новостворених онлайн-класах, до яких доєдналися багато новачків. Кожному педагогу доведеться вчитися працювати з дитячою тривогою та невпевненістю і тим самим готувати якісне підґрунтя для плідного навчання. У цьому допоможуть спеціально розроблені психологами ігри на знайомство та здружування, про які розповідає експертка Лада Ендресен.

Детальніше

середу, 11 травня 2022 р.

Літня школа першокласника

Літні канікули – це час, якого дитина із нетерпінням чекає протягом усього навчального року. Але часто буває так, що, коли шкільні домашні завдання закінчуються, учень просто не знає, чим себе зайняти, окрім соцмереж і фільмів. Покажіть, що світ навколо дуже цікавий, робіть разом відкриття і радійте від сяючих очей вашої дитини.

суботу, 7 травня 2022 р.

Казка-притча про мир у всьому світі

 Одного разу миролюбні мешканці Землі попросили надзвичайно могутнього чарівника припинити всі війни та кровопролиття на планеті.

– Це просто, – сказав той. – Я знищу всю зброю на Землі, й більше ніхто не зможе воювати.

– Чудово! – вигукнули люди.

Помах чарівної палички – й справу зроблено.

Днів три на планеті панував мир, поки більшість із тих, хто хотів воювати, шукали й не могли знайти своєї зброї. А зрозумівши, що втратили її назавжди, вони змайстрували списи з молодих дерев – і війни знову розпочалися.

Коли ця сумна звістка дійшла до чарівника, він сказав:

– Не турбуйтеся. Я знищу всі молоді дерева, й ці невігласи більше не зможуть воювати.

Однак після двох-трьох днів безплідних пошуків молодих дерев, придатних для виготовлення списів, войовничо налаштовані люди почали валити дерева-велетні, робити з них кийки й знову відновили кровопролиття.

Чарівник винищив усі великі дерева. Тоді люди почали виготовляти ножі та мечі з металу. Він знищив увесь метал на планеті. Люди змайстрували пращі й почали метати один в одного каміння. Довелося знищити й камені. І тоді забили тривогу прихильники миру, ще б пак: пропали всі дерева, не стало металів і каменів. Як тепер жити, що їсти? Скоро зовсім не буде рослинності, й люди помруть, навіть не воюючи. Ні, це не розв’язання проблеми.

Чарівник розгубився:

– Навіть і не знаю, що тепер робити. Я б знищив усе людство, але, на жаль, це поки не в моїй владі!

Миротворці впали у відчай. І тут до чарівника звернувся один розумний хлопчик.

– Я знаю, що треба зробити. Нехай люди відчують, як інші сприймають їхні вчинки. Якщо один заподіє біль другому, нехай і він відчує точно такий біль, а якщо когось обрадує, то нехай і сам відчує радість. Тоді, напевно, ніхто не стане завдавати болю іншому, тому що відразу ж сам відчує біль і буде змушений зупинитися.

Усім сподобалося, що сказав цей маленький хлопчик. А чарівник в точності втілив його ідею в життя. Він повернув на Землю всі дерева, метал і камені, і навіть зброю, яку люди незабаром переробили на знаряддя праці.

Із цього дня ніхто на планеті не заподіював страждань іншому, бо тоді і йому самому довелося б відчувати біль. Навпаки, люди взялися допомагати один одному, тому що їм подобалося почуття радості, яке вони відчували при цьому. І зажили вони в гармонії та щасті.

Самі станьмо добрими чарівниками, й диво станеться!

Свідоцтво досягнень 4 клас

 Свідоцтво досягнень – це документ, який дає розгорнуте уявлення про навчальний поступ дитини в школі.




31 тематичний тиждень "Моя родина"

понеділок, 2 травня 2022 р.

Казка-притча про мир у всьому світі

 Одного разу миролюбні мешканці Землі попросили надзвичайно могутнього чарівника припинити всі війни та кровопролиття на планеті.
– Це просто, – сказав той. – Я знищу всю зброю на Землі, й більше ніхто не зможе воювати.
– Чудово! – вигукнули люди.
Помах чарівної палички – й справу зроблено.
Днів три на планеті панував мир, поки більшість із тих, хто хотів воювати, шукали й не могли знайти своєї зброї. А зрозумівши, що втратили її назавжди, вони змайстрували списи з молодих дерев – і війни знову розпочалися. Продовження ТУТ

30 тематичний тиждень - "Веселка"